Одеські катакомби

Одеські катакомби

Одеські катакомби це свого роду унікальне метро – сотні кілометрів підземних доріг, які були створені в період будівництва міста.

Історики вважають, що Одеські катакомби виникли як шахти з видобутку каменю – ракушняку. Перший видобуток ракушняку був розпочатий ще у ХVIII столітті. Зараз складно визначити, хто, коли і чому дав місцевим каменоломням звучну і давню назву – «катакомби». Адже латинським словом «catacumba» називали підземні лабіринти, де християнські громади в II-IV століттях рятувалися від переслідування римських властей, проводили богослужіння та обряди поховання померлих.

Одеські катакомби складаються з покинутих каменоломень по видобутку ракушняку та ходів з підвалів будинків, так званих «мін», які залягають в глинах-суглинках. «Міни» проривали за межі будівель, де, проходячи під вулицями та площами, з'єднувалися з каменоломнями. Каменоломні по виробці ракушняку є під центральною частиною міста, Молдаванкою, Великим та Малим Фонтанами, селами – Кривий Балкою, Нерубайським, Усатовим, Куяльником і т.д.

Протяжність Одеських катакомб сягає трьох тисяч кілометрів. Температура повітря під землею круглий рік +14 С, а глибина в деяких місцях досягає 100 м.

У 1936 р. молодий чекіст Тимофій Грицай виявив на Молдаванці, в стіні гірського вироблення, вхід в природну карстову печеру, заповнену кістками якихось тварин. У 1945-1995 рр.. дослідження продовжили науковці та спелеологи, які виявили, що рясні кісткові залишки належать верблюдові, лисиці, хом'яку, гієні та страусові. У менших кількостях були знайдені останки мастодонта, шаблезубого тигра-махайродуса, ведмедя, а також різних птахів та риб. У 70-90 рр.. спелеологи виявили під Одесою більше десятка печер, найбільша з яких має довжину більше кілометра. Їх походження і до цих пір залишається загадкою.

Переплітаючись у найнесподіваніших комбінаціях, катакомби утворюють унікальні лабіринти. Не знаючи лабіринтів, вийти з них практично неможливо і людина, залишена там без світла, приречена на загибель.

Одеські катакомби завжди користувалися поганою славою і служили притулком для контрабандистів, карних злочинців, бандитів і бездомних. Спеціальні заходи, які проводила поліція, а потім – ЧК і міліція, зазвичай закінчувалися нічим: для кримінального світу катакомби були рідним домом. Виявлялися тільки сліди діяльності мешканців підземель – обривки одягу, людські останки та написи на стінах, від яких віє жахом безвихідності.

Але Одеса знає і інші катакомби, які вкривали підпільників та партизанів й були притулком для мирних жителів під час Великої Вітчизняної Війни.

Після Великої Вітчизняної Війни катакомби продовжують служити місту. У віддалених галереях, відгороджених від основного лабіринту залізобетонними перемичками, влаштовуються склади, підвали для витримки коньяку, пункти управління і зв'язку на випадок надзвичайних ситуацій та ін.

В даний час, Одеські катакомби відкриті для екскурсій. Середня тривалість екскурсії, залежно від програми 1,5 - 2,5 години.